Пам'ятаю, батькові подарували коньяк «Наполеон», я його випив, а замість нього налив чай. А через два тижні привів наречену знайомити. Ну, мати накрила на стіл, а батько поставив дві пляшки: горілку і коньяк і говорить: «Пригощайтеся! Нам, - каже, - з сином по-чоловічому горілочки, а нашій гості - коньячок!»
Ну, випили ми, мати з батьком дивляться на наречену, а та перекинула чарку і - хоч би що!
Мати почервоніла і каже: «І часто ви так п'єте?» Наречена каже: «Кожен день».
Батько крякнув і каже: «Задоволення дороге!» Наречена: «Ну, на це гроші завжди знайдуться!»
Я голосно кажу: «Може, телевізор подивимося?!»
Батько: «Тут цікавіше, ніж в телевізорі!» І наливає нареченій ще.
Вона бере двома пальчиками чарку і каже: «Взагалі-то я з таких маленьких ще не пила».
У матері зі столу ніж впав. Я кажу: «Мужик прийде». Батько каже: «Вже прийшов!»
А наречена випила і каже: «Я так боялася до вас йти, думала не сподобаюсь». Батько ввічливо каже: «Загалом-то сподобалися, от тільки чи не забагато п'єте?»
Наречена каже: «Чарка маленька, а якби ви відразу налили мені кухоль...»
Батько каже: «Це ж половина моєї зарплати!» Наречена каже: «Ви що, так мало заробляєте?!» Батько: «А ви?»
Наречена каже: «Досить, щоб ми з мамою щовечора пити!»
Мати, діставши ніж, тепер впустила вилку. Я кажу: «Жінка прийде!» Батько каже:
«Не дай, боже!»
А наречена каже: «У нас сімейна традиція: збираємося разом і п'ємо! Тільки ми любимо, щоб він був гарячий!»
У матері тарілка впала. Я кажу: «На щастя!» Батько каже: «Воно вже тут!» Мати каже: «І велика у вас сім'я?»
Наречена каже: «Ще бабуся і сестра, а батько від нас пішов - він пив багато!»
Мій батько каже: «А ви, значить, не багато?!» Наречена каже: «Ну, чашки дві випиваю». Він каже: «Це ж півпляшки!» Наречена каже: «Ну і що, головне, ввечері нічого не їсти!»
Мати каже: «Так ви і без закуски ще?!» Наречена каже: «Ну чому, у нас варення».
Батько каже: «Його добре з лимоном». Наречена: «З лимоном у нас бабуся п'є. Вісімдесят років, а поки не вип'є, спати не лягає!»
Тут батько встав і каже: «Приємно було познайомитися». Наречена каже: «І мені теж. Дякуємо за чай!»
«Який чай?!» - Вигукнув батько. І тут тільки все зрозумів.
Подивився на мене вовком, а я кажу: «А що він стоїть і стоїть півроку, я і випив, щоб він не прокис!»
Але думаю, що сказав я це непереконливо, тому що по голові я таки дістав!
Ще більше жартів на головній сторінці спільноти САЛО:
Переглянути сьогоднішні оновлення »